У романі «Дорогою надій» йдеться мова про свята і будні українських жінок, яких безталання погнало в Італію.

Життя - це постійна боротьба між оптимізмом і песимізмом. Людське щастя, мов кришталевий колосок: необережно доторкнувся - і розсипався той колос на безліч прозорих кришталевих зернин, які жоден майстер-віртуоз не складе докупи. Невигадані жіночі долі покладені в основу твору.