«Портрет Доріана Ґрея» — це вишукана історія вродливого маєтного одвічного парубка, який кохався в розкошах і красі, сповідуючи філософію гедонізму й живучи виключно заради насолод. Однак душевна рана і життєва драма не оминули цього самовпевненого красеня. Тож тікати від душевних мук і страждань він мусив у заміські маєтки з пишними наїдками, опіумні притони на околицях міста, сумнівні квартали з вуличними дівицями й гаяти життя в компанії самозакоханих денді, які намагалися в усьому наслідувати свого кумира — Доріана. Роман є одним із засадничих взірців декаданської прози fin de siècle поряд із текстами «Навпаки» Жоріса-Карла Гюїсманса, «Насолода» Габріеле д’Аннунціо, «Страждання князя Штерненгоха» Ладислава Кліма. Текст подано за машинописом 1891 року із означенням місць і розділів, які автор додав до остаточної редакції тексту, а також наведенням тих фрагментів, які він видалив або ж замінив.

У п’єсі «Віяло леді Віндермір» Оскара Вайльда ключовим є запитання: чи можна ділити людей на добрих і поганих, а чи в кожному є обидва начала? Драматург відповідає: так, людина – надто складна істота, щоб давати їй однозначну оцінку. В його п’єсі жінка зі скандальною репутацією виявляє найблагородніші риси, а добропорядне, зразкове подружжя рятує свій затишок і спокій через брехню і таємниці.

«Як важливо бути поважним» — комедійна п'єса Оскара Вайльда на чотири дії, в якій автор висміює лицемірство і святенництво вікторіанської епохи. Прем'єра вистави відбулася в театрі Сент-Джеймс 14 лютого 1895 року.
Це комедія-фарс, головними героями якого є Джон Вордінг та Алджернон Монкриф. Обоє молодиків по черзі представляються вигаданим Ернестом Вордінгом, щоб уникнути обтяжливих чи незручних для них соціальних умовностей і зобов'язань, що викликає кумедні непорозуміння. Твір містить присвяту літературному критику Роберту Болдіну Россу.