Серія Zwiebelmuster. Ця колекція , крім Мейсенського випуску , випускалась іншими мануфактурами .
Всі речі оригінальні . Це все ручна робота.

Вартість за 1 шт . Всі в новому стані . Розміри в см на фото
2. Original Bohemia
3. Gerald Porzellan , Tettau, Bavaria, West Germany . Ручна робота.

Трішки історії дивовижної колекціі, яка покорила серця міліонів людей по всьому світі.

Історія мейсенського «цибулевого візерунка» сягає корінням у розвиток мейсенської техніки блакитного розпису та її особливий естетичний вплив на порцеляну. Одразу після винаходу першої європейської порцеляни та заснування мануфактури в 1710 році почалися пошуки дуже особливого синього – синього, який би підкреслював безпрецедентний білий колір порцеляни і водночас гармоніював з ним. Після низки випробувань комбінація кобальту та кисню виявилася надзвичайно термостійкою та оптимально підходить для високих температур випалу, які використовуються для мейсенської порцеляни. Так, у 1722 році нова фарба дозволила вперше нанести під глазур фірмовий знак Мейсена — «Схрещені мечі» — синій кобальт. Ця техніка захистила товарний знак і унеможливила його тиражування. Натхненний східноазіатськими візерунками, які на той час були переважно синіми, сяючий блакитний «цибулевий візерунок» Мейсена був створений у 1731 році та згодом став відомим у всьому світі. «Цибуля» на візерунку насправді не цибуля, а скоріше персики та дині на краю тарілки, а стебла бамбука та ніжні квіти хризантеми прикрашають центр. Замість екзотичних фруктів і квітів, які використовували як шаблони для своїх творінь, стилізовані ремісники Мейсена 18-го століття незабаром породили їх неправильне уявлення про цибулю. Термін «цибулевий візерунок», який використовується й сьогодні, був використаний широким загалом для дизайну. У період бароко шинуазрі стає в моді в Європі – розвиток, який можна простежити, частково, із захопленням китайською порцеляною. Курфюрст Саксонії особливо любив порцеляну, пофарбовану в блакитний колір, і вимагав від своєї мануфактури відповідних виробів. Його вимоги стали поштовхом для глибокого зв’язку мануфактури з кобальтово-блакитним підглазурним живописом. У 1708 році Йоганн Фрідріх Беттгер вже намагався виготовити підглазурну синю фарбу, тобто того самого року, коли було винайдено першу європейську порцеляну. Формула змінювалася роками, експериментуючи зі складом синього кобальту, різними рідинами, глазурями та іншими масами, а також різними температурами випалу та атмосферою випалу, доки, нарешті, у 1739 році Мейсен не вдосконалив мистецтво блакитної підглазурі. живопис.
«Цибулевий візерунок, глибоко вкорінений у розвитку мейсенської техніки блакитного малювання, є вираженням геніальності та винахідницького духу найстарішої порцелянової мануфактури Європи». Тонкими мазками та надзвичайною ретельністю художник під глазур’ю наносить фарбу на випалену основу . Це миттєво проникає у все ще пористий матеріал, що означає неможливість виправлення. Спочатку дизайн виглядає в тьмяно-сірому кольорі; Лише після глазурування та випалу фарба набуває характерного яскраво-синього відтінку.