Вивів М.Іванов 1925–34, схрещуючи місцевих мериносів із американськими рамбульє та прекос. Це перша українська порода мериноських овецьу Асканії-Нова. Завдяки своїм високим племінним і продуктивним якостям у свій час мала значний вплив на розвиток тонкорунного вівчарства України, та деяких ін. Країн.
Тварини характеризуються міцною конституцією, достатньо крупною величиною, добре розвиненим кістяком. Матки в основному комолі, барани рогаті, але є і комолі. Довжина вовни 8–12 см.
Порода характеризується багатоплідністю — 125–130 ягнят від 100 вівцематок. Жива маса баранів-плідників — 115–130 кг, вівцематок — 55–65 кг.