Юрій Андрухович, Дванадцять обручів. В доброму стані.

Назва твору походить від вірша Богдана-Ігоря Антонича «Елегія про ключі від кохання», де йдеться про «дванадцять обручів весни».

Дванадцять обручів - це етапи, які проходить в своєму розумінні дійсності одна з героїнь роману – Коломея. Автор пояснює кожен з них: «Перший обруч - це напевно… пояс невинності на дівчатах», «Другий - це напевно... такий танець, коли всі танцюють у колі. Ну там стелять хусточку на підлогу й усі з усіма цілуються»... «Дванадцятий обруч - це коло вічності, початок і кінець в одному. Альфа і Омега, всі ми і кожне з нас...».

Сюжет
Історія компанії з восьми осіб, яка опинилася покинутою в гірському пансіонаті українських Карпат. Одному з героїв роману – Артурові Пепі – незнайомий власник фірми, для якої той вигадував рекламні гасла, запропонував відвідати свій пансіонат на полонині Дзиндзул. Компанію доставили на гелікоптері до помешкання, в якому було все – і їжа, й розваги, і навіть прислуга, не з’являвся лише господар. Хто знав, що декілька днів у горах перетворяться на фатальну пригоду?

Серед сюжетних ліній також своєрідний любовний трикутник: стосунків австрійського фотографа Карла-Йозефа Цумбруннена та української перекладачки Роми Воронич, Артурової дружини.